Про мене

У дитинстві я просила маму малювати для мене паперових ляльок, вирізала їх і створювала для них свій маленький світ. Пізніше я побачила роботи подруги з художньої школи. Я тримала їх у руках і відчувала, ніби переді мною відкрився якийсь інший, казковий простір.

Мені дуже хотілося стати його частиною.

Навіть коли довелося залишити художню школу, я не перестала малювати. Малювала на полях зошитів, на останніх сторінках, для шкільних виставок. Мені здається, моя рука весь час малювала, якщо тільки знаходилося місце.

Згодом я навчалася у професійній художній студії, а потім здобула освіту реставраторки станкового та монументального живопису. Я із задоволенням проводила в майстерні цілий день і залишалася біля мольберта до пізнього вечора.

Пам’ятаю це відчуття, коли після багатьох годин роботи болять стопи, а ти від цього кайфуєш — від розуміння, що ще один день був сповнений творчістю. Для мене це було неймовірним щастям.

За понад двадцять років практики я зрозуміла, що живопис — це не просто те, чим я займаюся.

Це спосіб, у який я бачу світ.

Я думаю і малюю через почуття. Помічаю світло, колір, рух, настрій і намагаюся знайти для них художню мову. Особливе місце у моїй практиці займає пленер. Я дуже люблю малювати безпосередньо на природі — бути всередині простору, відчувати світло, повітря, рух і мінливість усього навколо. У такому живому контакті з природою я не просто спостерігаю її, а ніби стаю частиною того, що пишу.